Фотоклуб КОЛУМБ, сайт фотоклубу Колумб, "Колумб",

Благодійна фотовиставка РУКИ між ЖИТТЯМ і ВІЙНОЮ

admin — Tue, 02 Jun 2026 05:50:43 GMT

Відкриття виставки 17 червня 2026 о 15:00 в Народному домі Тисмениці

Hands Between Life and War / Руки між життям і війною — документальний візуальний проєкт про руки як найчесніших і найточніших свідків війни. У центрі проєкту — руки військових хірургів і руки поранених військових у стінах військового шпиталю. Це історія не про звання, не про нагороди й не про зброю. Це історія про дію, біль, витримку, відповідальність і про людську межу, яку щодня доводиться утримувати. Військовий шпиталь у цьому проєкті постає як тиха передова. Саме тут зустрічаються руйнування й відновлення, страх і довіра, біль і концентрація. Між цими руками виникає крихкий простір — між життям і війною — де кожна секунда має вагу, а кожен дотик здатен змінити хід подій. Фотографії створені без дистанції. Камера присутня в операційній, фіксуючи реальність такою, якою вона є: відкритою, напруженою, чесною. Тут немає спроби пом’якшити або відсторонити глядача. Навпаки — деталь, близькість і прямота дозволяють не просто побачити, а фізично відчути моральну й тілесну напругу моменту. Hands Between Life and War говорить мовою, зрозумілою поза кордонами й мовами. Це мова дотику, руху, зусилля та турботи. Проєкт розповідає про війну не через вибухи й лінію фронту, а через те, що відбувається після — коли життя потрібно втримати, відновити й зберегти. Це історія про тих, хто рятує, і про тих, кого рятують. Про тонку межу, де війна ще не відпускає, але життя вже починає боротися за себе — у руках.

Від січня виставка вже побувала у Івано-Франківську, Львові, Самборі, Києві. Після Тисмениці очевидно переміститься до Яремчі, Коломиї, Дубівців ..

Олександр Плаксін — український фотограф. Народився 30 жовтня 1981 року в місті Сєвєродонецьк Луганської області. У квітні 2022 переселився з сім’єю до Івано-Франківська. З липня 2024 року проходить службу в Збройних Силах України. Професійну діяльність пов’язує з документальною та художньою фотографією, працюючи на перетині візуального свідчення та осмислення реальності. У центрі його уваги — людина, простір і час, зафіксовані без зайвої драматизації, але з глибоким внутрішнім наповненням. Основою підходу є класичні фотографічні принципи: точна композиція, робота зі світлом і повага до сюжету. У своїх проєктах Олександр зосереджується на темах пам’яті, присутності та змін, які відбуваються з людиною й середовищем. Його візуальна мова стримана й зважена: кадр не нав’язує інтерпретацію, а створює простір для осмислення. Автор уникає зовнішньої ефектності, надаючи перевагу чесному й точному фіксуванню моменту. Фотографія для Олександра — це інструмент відповідальності та збереження контексту. Його роботи формують цілісний візуальний наратив, у якому кожен образ працює на довготривалу пам’ять, а не на миттєву увагу.

Про виставку в Івано-Франківську:

https://report.if.ua/.../ruky-yaki-ryatuyut-zhyttya-u.../

https://galka.if.ua/v-ivano-frankivsku-vidkryly.../

https://sd.ua/news/36564

IX. КРИК / KRZYK

admin — Wed, 04 Mar 2026 11:37:28 GMT

КРИК

Темою чергового польсько-українського фотопроєкту обрано КРИК мабуть не спроста, оскільки попередній мав назву ТИША.. Експозиція складається з 60 робіт 46 авторів.

Трактувати назву дуже однозначно і дослівно очевидно не варто. Крик може бути і в погляді очей і в русі чи позі. Навіть стан природи може волати .. Статичний натюрморт може також голосно промовляти своєю композицією. Тваринний світ, архітектура, спортсмени, музиканти, надгробки, людські тіла та інші сюжети і теми можуть акцентовано промовляти до глядача, привертати увагу своїми виразними образами, закликати до співчуття чи розділяти позитивні емоції ..

Співпраця Народного фотоклубу «Колумб» з Тисмениці та Івано-Франківської обласної організації Національної спілки фотохудожників України з Жешівським Фотографічним Товариством (RSF) розпочалася у 2016 році виставкою «Podkarpacie/Прикарпаття». За ним були наступні спільні пленери і вистави: «Мистецтво мінімалізму», «Портрет», «Відображення та тіні», «Воскресіння», «Границі», «Ідентифікація».

Восьмий спільний польсько-український проєкт «Тиша» стартував 8 листопада 2024 року в жешівській фотогалереї «Nierzeczywista» і тривав до 4 грудня. 14 травня 2025 дана польсько-українська фотовиставка відбулася в мистецькому просторі Підземний Перехід ВАҐАБУНДО у Івано-Франківську, а згодом перемістилася в Народний дім Тисмениці, де базується фотоклуб «Колумб».

Всі виставки почергово експонуються в Жешові, Івано-Франківську та Тисмениці.

Детальніше про співпрацю польських і українських фотографів можна довідатися на сайтах нфк «Колумб» і RSF:

https://photocolumb.at.ua

https://www.rsf.rzeszow.pl

KRZYK

Tematem kolejnego polsko-ukraińskiego projektu fotograficznego został „KRZYK”, prawdopodobnie nie bez powodu, ponieważ poprzedni nosił tytuł „CISZA”.. Na wystawie prezentowanych jest 60 prac 46 autorów.

Oczywiście nie warto interpretować tej nazwy zbyt jednoznacznie i dosłownie. Krzyk może wyrażać się w spojrzeniu, ruchu czy postawie. Nawet stan natury może krzyczeć. Statyczna martwa natura również może przemawiać głośno przez swoją kompozycję. Świat zwierząt, architektura, sportowcy, muzycy, nagrobki, ludzkie ciała i inne fabuły lub tematy mogą dobitnie przemawiać do widza, przyciągać uwagę ekspresyjnymi obrazami, wzbudzać współczucie lub dzielić się pozytywnymi emocjami ..

Współpraca Ludowego Klubu Fotograficznego „Kolumb” z Tyśmienicy i Iwano-Frankiwskiej Organizacji Obwodowej Narodowego Związku Artystów Fotografów Ukrainy z Rzeszowskim Towarzystwem Fotograficznym (RSF) rozpoczęła się w 2016 roku wystawą „Podkarpacie/Prykarpattya”. Po niej odbyły się wspólne plenery i performanse: „Sztuka minimalizmu”, „Portret”, „Odbicia i cienie”, „Zmartwychwstanie”, „Granice”, „Identyfikacja”.

Ósmy wspólny polsko-ukraiński projekt „Cisza” rozpoczął się 8 listopada 2024 roku w rzeszowskiej galerii fotografii „Nierzeczywista” i trwał do 4 grudnia. 14 maja 2025 roku ta polsko-ukraińska wystawa została zaprezentowana w przestrzeni artystycznej Przejścia Podziemnego VAGABUNDO w Iwano-Frankiwsku, a następnie przeniosła się do Domu Ludowego w Tyśmienicy, gdzie mieści się klub fotograficzny „Columb”.

Wszystkie wystawy odbywają się naprzemiennie w Rzeszowie, Iwano-Frankowsku i Tyśmienicy.

Więcej informacji o współpracy polskich i ukraińskich fotografów można znaleźć na stronach internetowych klubu fotograficznego „Columb” i RSF:

https://photocolumb.at.ua

https://www.rsf.rzeszow.pl

Відкриття виставки фоторобіт Павла Дроб'яка у Хмельницьку

admin — Fri, 23 May 2025 10:39:20 GMT

Директор музею Віталій Савін відкриває виставку. © Сергій Аніськов

22 травня у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбулося відкриття виставки фоторобіт Павла Дроб’яка (1948-2009). Тридцять робіт виконані автором в традиційному мокрому срібно-желатиновому процесі тридцять-сорок років тому – це частина його творчого доробку.

Слово тримає старійшина хмельницької фотографії Анатолій Іванов.

Після Хмельницького виставка переміститься в Народний дім Дмитрович – рідного села ФотоПАВЛА, а згодом її прийме Львівський палац мистецтв.

Більш детально про виставку і автора читайте на сайті Народного фотоклубу «Колумб»: https://photocolumb.at.ua/

Фоторепортаж з відкриття виставки авторства Сергія Аніськова і Костянтина Жданова

ФотоПАВЛО у Хмельницькому

admin — Mon, 19 May 2025 12:32:31 GMT

ФотоПАВЛО у Хмельницькому

З 22 травня по 10 червня у Хмельницькому музеї фотографії експонуватиметься фотовиставка Павла Дроб’яка (1948 – 2009). На виставці представлено роботи, що створені автором в роки його творчого піку у 90-і минулого століття, хоча є й кілька фото з 80-х. Роботи з одного боку різнопланові, але фактично є збірним портретом жителів сіл Прикарпаття в побуті, за роботою, на святах і т. п. Всі роботи – це авторський ручний друк на бромосрібному папері, виконані традиційним чорно-білим процессом.

Чекання-2

День народження

Молитва

Хмельницький музей-студію фотомистецтва було відкрито 7 вересня 2010 року. Заклад комунальної власності, підпорядковується Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради. За час існування музею у виставковій залі було проведено понад 250 фотовиставок найкращих фотографів України, виставки Національних та Міжнародних салонів і конкурсів. У фондах музею (Державний фонт України) зберігається понад 3500 світлин. Окрім виставкової зали є постійно-діюча експозиція старовиних котокамер, світлин, аксесуарів, фотооб'єктивів та іншого фотографічного обладнання (колекція Костянтина Жданова). Куратор виставки Віталій Савін.

Музиканти

На чатах

Небезпека

Павло Дроб’як народився 1 травня 1948 року в селі Дмитровичі Пустомитівського району на Львівщині. У 1975 році переїхав до Івано-Франківська. 1989 року вступив до Спілки фотохудожників України і був одним з її фундаторів. З 1991 – вільний фотограф. Творчою фотографією почав займатися в першій половині 70-х років. Співпрацював з фотоклубами Львова («Будівельник», «Семаформ») та Івано-Франківська («Ватра»). З 1989 у фотоклубі «Колумб» (Тисмениця). Плідно співпрацював з міжнародною бієнале «IMPREZA». У 1996 за успіхи на міжнародній арені відзначений званням AFIAP – Художник Міжнародної Федерації Фотомистецтва. В другій половині 90-х активно долучився до заснування у Франківську національної бієнале «Природа».

Нудна робота

Парний портрет

Біля порогу

Про те, наскільки фотомистецтво і Дроб’як були єдиним цілим, засвідчує його творчий «позивний», що приріс до майстра з легкої руки письменника Юрія Андруховича — ФотоПавло. Під цим іменем він фігурує в одноіменній поезії Андруховича і у спогадах, присвячених йому проєктах. Так його називають друзі й колеги.

Старий бондар

Червень

Двері життя

У 1975 році Павло на постійно перебрався до Івано-Франківська, де провів майже чверть століття, яке було найбільш творчо плідними в його житті. Активно працював в періодичній пресі. Автор ілюстрацій в каталогах художніх виставок, збірках поезій, рекламних буклетах, краєзнавчих, наукових, фотографічних та мистецьких виданнях. В числі інших митців ФотоПАВЛО був охоплений мистецьким середовищем «Станіславський феномен».

Інопланетянин

Літній день

Матерія духу

У 1989 році мав персональну виставку в рамках першої міжнародної художньої бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ) та групові виставки з художниками у 1986 (Каунас, Литва) і 1988 (Івано-Франківськ) роках. 1993 рік – персональна виставка «Фотографія» в приміщенні фотоательє «Горизонт» у Івано-Франківську. У 1994 році в Івано-Франківському державному художньому музеї реалізував в співпраці з мистецтвознавцем Віктором Мельником проєкт «MEMORIA ‘94” про кам’яну цвинтарну пластику Прикарпаття. У 2008 в культовому франківському арт-кафе «Химера» відбулася остання прижиттєва персональна виставка автора. В Дмитровичах, рідному селі Павла у 2018 в Народному домі відбулася фотовиставка «Best of ФотоПАВЛО» – найкращих робіт Павла Дроб’яка періоду 1980-90 рр. Згодом ця ж виставка експонувалася в Народному домі Давидова.

Нежіноча робота

Онуки-1

Осінь у старому місті

Нагороджений медаллю лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987) і грамотою Івано-Франківського облвиконкому за сумлінну довголітню працю по пропаганді краєзнавства. Був відзначений стипендією для видатних діячів культури і мистецтва. Нагороджений золотою медаллю FIAP (Міжнародна Федерація Фотомистецтва) на Третій міжнародній фотобієнале чорно-білої фотографії «AQÜEDUCTE’94» в Серданьойола-дель-Валлес (Іспанія).

Під дощем-1

Під дощем-2

Під дощем-3

Учасник чисельних фотовиставок в Україні, Білорусі, Австрії, Англії, Аргентині, Бельгії, Великобританії, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Польщі, Португалії, Росії, Угорщині, Франції, Чехословаччині.

Портрет жінки-2

Розмова-1

Сільський господар

Окремі роботи Павла Дроб’яка знаходяться в приватних колекціях Канади, у фонді Фотоасоціації Сарагоси (Іспанія), в музеї Photography Museum Photographic Founds (Серданьйола-дель-Валлес, Іспанія), в Центрі візуального мистецтва «Батана» (Ровінь, Хорватія).

Соло

Спокій

Наприкінці 90-х повернувся до рідного села Дмитровичі, щоб допомагати старенькій мамі поратися з господарством. Шостого червня 2009 несподівана раптова хвороба вкоротила віку чудовій людині та непересічному фотомайстрові..

Заперечення

Змова

Вшановуючи пам’ять про свого колегу, Павлові друзі зініціювали встановлення на його могилі металевої скульптури-фотокамери на тринозі, з їх ініціативи в рідному селі Дроб'яка з'явилася вулиця його імені, а з 2014 року Павлові друзі збираються регулярно в Дмитровичах на пленери ФотоПАВЛО, яких вже відбулося вісім. Окрім фотографів, яких на пленерах побувало вже біля семидесяти осіб, гостями села були чисельні друзі-мистці Павла: письменники Юрко Андрухович, Тарас Прохаська і Марія Вайно, гуморист Володимир Пушкар, скрипалька Люба Литвинчук, етно-рок група «Перкалаба», які мали свої творчі вечори та виступи в ході пленерів.

Селянка

Смуток

Тим, хто спілкувався з ФотоПавлом, хто мав щастя творити поруч, завжди бракуватиме цього світлого, лагідного, а водночас дуже особливого чоловіка — із лише йому притаманним, неповторним поглядом на світ, який він талановито пропускав через фотооб’єктив і закарбовував на фотопапері.

Вероніка Заник, Ростислав Кондрат

"Гра в імітацію" у Дрездені

admin — Mon, 14 Apr 2025 06:53:15 GMT

Уляна Сваричевська і Ян Оркель

Дванадцять років триває творча співпраця тисменицького Народного фотоклубу «Колумб» і мистецької асоціації «Kultur Aktiv» з Дрездена. Чергова виставка «Гра в імітацію» відкрилася 11 квітня в дрезденській фотогалереї nEUROPA - це новий авторський проєкт колумбівця Дмитра Петрини в колаборації з візажисткою Уляною Сваричевською, яка виконала гримування всіх персонажів. Герої виставки безпосередньо пов'язані з культурно-мистецьким простором Підземний Перехід ВАҐАБУНДО, що в Івано-Франківську.

Фотовиставка "Гра в імітацію" вивчає складність людських емоцій через образ блазня - символу радості і смутку одночасно. З кольоровим макіяжем та широкою посмішкою клоун здається веселим та безтурботним на перший погляд. Проте за цією маскою може ховатися цілий спектр емоцій – від глибокого смутку до відвертого страху. Виставка має на меті зробити ці приховані емоції видимими через широкоформатні портрети людей, одягнених у клоунів. Образ блазня підкреслює контраст зовнішнього вигляду і внутрішнього стану, перевищує екстремальні стани людських емоцій і служить метафорою «масок», які люди часто носять у повсякденному житті.

Куратор Ян Олькер. © Фото. Матіас Шуман.

Виставка триватиме до 20 червня 2025 року.

Детальніше про проєкт «Гра в імітацію» на сайті фотоклубу «Колумб: https://photocolumb.at.ua/news/gra_v_imitaciju/2024-12-06-200

Горицвіт: квітнути всупереч

admin — Mon, 07 Apr 2025 07:03:28 GMT

Запрошуємо на допрем'єрний показ з обговоренням документального проєкту Суспільного Мовлення про гуцульську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт «Горіцвіт: квітнути всупереч» в Івано-Франківську!

Чекаємо на Вас 9 квітня о 18:00 в мистецькому просторі «Ваґабундо» (вул. Пилипа Орлика 7).

Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.

Про проєкт

Над документальною стрічкою «Горицвіт: квітнути всупереч» працює команда Суспільного Мовлення. Про Параску розповідають дев'ять героїв і героїнь — хтось знав її особисто, інші — досліджують життя й творчість жінки. Для фільму розшукали подругу мисткині та родичів Плитки-Горицвіт із села Бистрець. Знімали проєкт високо в горах — дорога до частини локацій була непроїзною, тож команді доводилося добиратися до них пішки.

Більше у пресрелізі: https://corp.suspilne.media/novyny/45137-suspilne-gotuye-dokumentalku-pro-parasku-plytku-goryczvit

МОЯ НАЙКРАЩА ФОТОГРАФІЯ - ЗИМА

admin — Wed, 02 Apr 2025 08:04:38 GMT

МОЯ НАЙКРАЩА ФОТОГРАФІЯ 2024

Нещодавно відбувся, вже вдесяте, Національний конкурс «МОЯ НАЙКРАЩА ФОТОГРАФІЯ», в якому вперше взяв участь Народний фотоклуб «Колумб» з Тисмениці.

Організаторами конкурсу виступили: Національна спілка фотохудожників України, АРТ-об`єднання «Kyivphotos-Hall 2012» і Студія пікторіальної фотографії Сергія Селезньова.

Згідно умов конкурсу кожен автор міг подати тільки одну роботу. В конкурсі взяли участь 160 фотографів, журі відібрало 43 авторів. З десяти, надісланих колумбівцями, тільки дві журі включило до каталогу виставки – це фото Миколи Калитчука і Ростислава Кондрата «Туманні перспективи» і «Бригада».

Перша спроба участі в даному конкурсі трохи гливкувата, але «Колумб» вписався в середньостатистичний показник щодо результативності участі, то житимемо сподіванням, що наступна рік принесе кращий результат ..

Каталог виставки: https://www.calameo.com/read/0002677804b3bb98217a3

Микола Калитчук - Туманні перспективи

Ростислав Кондрат - Бригада

Фото, які відхилені журі:

Анатолій Глеб - Морозний подих гір, Богдан Нагорняк - Сліпий дощ

Ігор Овчар - Митниця, Марія Кондрат - Живий

Наталя Вовчук - Полудень, Олександр Плаксін - Макросвіт

Таня Павлик - Сієста, Тарас Яковин - Food

Україна прекрасна - ЗИМА 2025

admin — Mon, 17 Mar 2025 14:59:21 GMT

«ЗИМА» в Одесі

Перший цьогорічний фотоконкурс, на який подали свої роботи учасники Народного фотоклубу «Колумб» з Тисмениці, відбувався в Одесі. З восьми авторів, що прийняли участь у конкурсі, семеро потрапили до експозиції: Анатолій Глеб, Ростислав Кондрат, Мирослав Кушніренко, Ігор Овчар, Тетяна Павлик, Ярема Проців, Денис Трофімов.

Анатолій Глеб - Дує

Денис Трофімов - Зима на господарці

Кушніренко Мирослав - Перетворення

Овчар Ігор - Примхи зими

Павлик Таня - Сльоза

Проців Ярема - Маршрутка – Почесний диплом

Ростислав Кондрат - Сліди

Переможцем конкурсу став Михайло Пецкович з Львівщини. Наступні три призові місця розділили Катерина Іоненко з Черкас, Олена Ксенофонтова з Одеси і Сергій Денисенко з Ужгорода. Почесними відзнаками та відзнаками журі нагороджено авторів з Авдіївки, Дніпра, Ірпені, Львова, Маріуполя, Одеси, Олександрії, Харкова, Черкас, Чернігова і серед них колумбівець Ярема Проців – за роботу «В маршрутці».

Всі роботи виставки можна подивитися в каталозі ось тут: https://www.facebook.com/100080179995112/videos/609968378572414?idorvanity=1844256563046863

Міжнародна виставка партнерських фотоклубів у Румунії

admin — Wed, 12 Mar 2025 12:31:54 GMT

Вдруге Народний фотоклуб «Колумб» взяв участь в Ораді (Румунія) у щорічній міжнародній партнерській виставці 25 фотоклубів з півтора десятка країн: Великобританія, Єгипет, Індія, Італія, Іран, Китай, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, США, Туреччина, Україна, Угоршина, Франція. До експозиції відібрано дві роботи колумбівців Михайла Блихи і Яреми Проціва. Виставка експонуватиметься з 28 лютого по 28 квітня у експоцентрі Міжнародної асоціації «Euro Foto Art» в Ораді. Організатором проєкту виcтупили давні партнери «Колумбу» - Міжнародна асоціація «Euro Foto Art» (EFA) і фотоклуб ”Nufărul”.

Михайло Блиха - Звір

Ярема Проців - Зима в Криворівні

Варто зазначити, що цьогоріч тисменицький «Колумб» був єдиним представником від України.

Всі роботи цьогорічної виставки можна проглянути на сайті EFA: https://eurofotoart.ro/en/exhibition-of-efa-partner-organizations/

Перша участь колумбівців в аналогічному проєкті відбулася п’ять років тому і була більш успішною - тоді до експозиції потрапили роботи п’яти авторів з «Колумбу»: Леся Гребенюк, Микола Калитчук, Роман Михайлюк, Дмитро Петрина і Денис Трофімов.

Леся Гребенюк - Санторіні

Микола Калитчук - Симфонія

Роман Михайлюк - Маттерхорн

Дмитро Петрина - Без назви

Денис Трофімов - Хрест

ГРА в ІМІТАЦІЮ

admin — Fri, 06 Dec 2024 13:23:09 GMT

Проєкт Дмитра Петрини «Гра в імітацію» стартував 24 вересня у Івано-Франківську в мистецькому просторі ВАҐАБУНДО з нагоди першого серйозного ювілею автора. Портретна галерея переважно франківських митців створювалася в колаборації з візажисткою Уляною Сваричевською.

Згодом кілька робіт були розіграні у facebook на онлайн аукціоні з метою підтримки ЗСУ.

В останній день осені 30 листопада, у ВАҐАБУНДО був фінальний акорд «Гри в імітацію» - відбулася благодійна акція презентація-продаж перекидного календаря на 2025 рік.

Один з персонажів входить в образ - це Вася "Мер" Доронін

Далі репортажі з відкриття виставки і благодійного акціону, а також репродукції сторінок календаря. Всі фото авторства Павла Кузика, Ростислава Кондрата, Дмитра Петрини, Ростислава Шпука, Мирослава Яремака.

Ось дослівно від автора і його моделей:

Дмитро Петрина

Перші 50 років у хлопців найважчі. Фотографую, усміхаюсь, сумую, а головне - люблю. https://www.facebook.com/reel/1063004491784348

Юрій Андрухович

https://www.facebook.com/dmytro.petryna/videos/1650000575782275

Микола Джичка

При втраті емпатії до ближнього в наших реаліях, людина набуває рис цинічного клоуна.

Ростислав ШПУК

Дмитро - людина світу: англомовний викладач, здатний на час пари забути українську, фотограф високого рівня, носій голівудської характерності прямо на собі і добра, спокою та непосидючої фантазії в собі.

Vlad Trebunia

Ми живемо в часи коли нами правлять клоуни. Злі. жадні і брехливі. Ми живемо в Цирку, а український цирк з клоунами зараз мабуть найнесмішніший, бо кривавий. Дмитро мабуть відчув вібрацію часу. Добре би було якби ці часи закінчились. Може варто побачити клоуна в собі, щоб тверезіше побачити світ і більше не вестись на клоунів. Тоді і клоуни будуть тільки в дитячому цирку. Доброму.

Анатолій ЗВІЖИНСЬКИЙ

«Увесь світ цирк, а люди в ньому кло(у)ни» - маловідомий драматург теперішніх часів

Сміх є засобом перенесення людини у світ карнавальної утопії, що на якийсь час вивільняє її з повсякденного, монотонного, розміреного життя і влади обмежень громадських інститутів. Або екстатичною спробою короткочасного психологічного вивільнення з драматичних обставин сьогодення. А «грати кіна», надягати маску й кривлятися – спроба розсмішити когось, втілити надію на краще, утопічне насправді намагання в ці цинічні часи. Багатьом взагалі не до сміху, та житття живих продовжується, а значить тра шукати способи його проживати незабутньо, а отже, по різному. Сміх у цьому антисвіті виступає руйнівником справжнього світу, та творить світ вільний та невпорядкований. Функція сміху, творена насмішниками, полягала у створенні якоїсь «віддушини» для суспільства. Зі сміхом зникали психологічна напруга, страхи. Сміх - стихія, здатна змішувати та замінювати мотивації. Сміх не врятує і не відновить нервові клітини, але коротка доля позитиву, або навіть насмішки змінить настрій, емоцію, переживання миті. Навіть, скрізь сльози.

Хто ще не придбав календар – звертайтеся до автора у facebook: https://www.facebook.com/dmytro.petryna

В наявності залишилось кілька останніх примірників..