ГРАНИЦІ / GRANICE

Співпраця прикарпатських фотографів з Жешівським Фотографічним Товариством розпочалася у 2016 році тематичним проєктом «Прикарпаття». За ним були наступні спільні пленери і вистави: «Мистецтво мінімалізму», «Портрет», «Відображення та тіні», «Воскресіння». В листопаді 2022 в Жешові відбулася шоста спільна експозиція «Границі». Згодом в січні-лютому в мистецькій локації Підземний Перехід ВАҐАБУНДО в Івано-Франківська відбувся другий показ виставки і от зараз вона дісталася до Тисмениці. За традицією всі спільні фотовиставки польських і українських митців відбуваються почергово у двох країнах, одна з них навіть дісталася Румунії.

Autorzy wystawy:

Юрій Бакай, Martina Bieniarz, Piotr Chrzanowski, Маряна Глинська, Юлія Гомеляк, Paweł Jakubowski, Микола Калитчук, Ростислав Кондрат, Małgorzata Korzec, Agnieszka Mac Uchman, Тетяна Павлик, Дмитро Петрина, Олександр Плаксін, Andrzej Potera, Elżbieta Rokosz, Jerzy Skiba, Яна Стефанишин, Agnieszka Szafirska, Денис Трофімов, Katarzyna Warańska, Krzysztof Wroński, Artur Wysocki, Maciej Zdun, Jacek Zembroń

Granice

Pomysł na temat wspólnej polsko - ukraińskiej wystawy pt. Granice powstał już w grudniu 2021 roku. Nabrał on szczególnego znaczenia, gdy po rosyjskim ataku na naszych wschodnich sąsiadów w lutym 2022 r. uwaga wszystkich skierowała się na polsko-ukraińską granicę, a pytania o funkcjonowanie granic, ich nienaruszalność, a także o sytuacje, w których należy je otwierać, nabrały nowego sensu.

Na wystawie w Galerii Nierzeczywistej RSF prezentujemy zdjęcia, które są fotograficzną interpretacją myśli, wrażeń i wydarzeń wiążących się autorom fotografii z pojęciem granicy. Są wśród nich takie, które odnoszą się do sytuacji związanych z przekraczaniem granic państwowych, ograniczeniami administracyjnymi i prawnymi. Nieprzekraczalne granice niektórzy autorzy wystawy zauważają również pomiędzy żywiołami naturalnymi. Na ekspozycji podziwiać więc można także zdjęcia przyrody.

Temat granicy  skierował uwagę niektórych autorów na odczucia i wrażenia związane z granicami wytrzymałości fizycznej, bólu, trudnych stanów psychicznych. Doświadczenia zdobyte na “przygranicznych terenach” naszych psychicznych możliwości czasami pozwalają nam spojrzeć na nasze życiowe sytuacje “z innej perspektywy”. Może nas to ubogacić wewnętrznie, ale też może pozbawić nas pewności siebie wobec kruchości naszego istnienia. Stąd wiele fotografii prezentowanych na wystawie nawiązuje do tematu granicy przez zdjęcia portretowe lub fotografie symbolicznie nawiązujące do sytuacji, w których doświadczyliśmy strachu, ograniczeń, traumatycznych przeżyć.

Istnieją też ograniczenia i bariery, które napotykamy codziennie, często
w banalnych sytuacjach. Zazwyczaj nie zwracamy na nie uwagi, lecz mimochodem stosujemy się do nich. Nie przekraczamy narzuconych nam ograniczeń ze względu na własne bezpieczeństwo. Tego nauczyło nas doświadczenie: Dla naszego komfortu respektujemy granice, które ktoś ustawił ze względu na szkody, jakie możemy ponieść po ich przekroczeniu. Na wystawie zobaczymy więc zdjęcia zdawałoby się prozaicznych barierek, krat, taśm i znaków.

Granica to również zabezpieczenie naszej prywatności i intymności. Na ekspozycji są więc również zdjęcia, które możemy interpretować w tej kategorii znaczeniowej.

Niektóre z prezentowanych zdjęć odwołują się do wewnętrznej potrzeby braku ograniczeń związanych z artystyczną ekspresją lub chęcią przekraczania ograniczeń kondycji fizycznej, ekstremalnych warunków lub trudności w osiąganiu zamierzonych celów. Wśród fotografii są również takie, które odwołują się do przekraczania granic zdrowego rozsądku. 

Ograniczenia są wpisane w istotę bytu ludzkiego. Każdy z nas jej doświadcza w ten lub inny, bardziej lub mniej drastyczny sposób. Z drugiej strony nasze istnienie związane jest również z wewnętrznym pragnieniem i potrzebą doświadczenia tego, co nieograniczone. Ograniczenia towarzyszą nam w życiowej wędrówce jak horyzont, który wyznacza granice świata wędrowca. Jest odległy, wydaje się nieosiągalny i ogranicza nasze poznanie. Próby jego przekroczenia nadwyrężają nasze siły. Mimo wszystko idziemy naprzód, chcąc pokonać nasze ograniczenia, z nadzieją, że nam się to uda.

Agnieszka Szafirska

Границі

Ідею спільної польсько-української виставки під назвою «Кордони» встановлено у грудні 2021 року. Вона набула особливого значення, коли після нападу Росії на наших східних сусідів у лютому 2022 року увага всіх звернулася на польсько-український кордон, а питання про функціонування кордонів, їх недоторканість, а також про ситуації, за яких їх слід відкривати, набули нового сенсу.

На виставці у листопаді 2022 в галереї RSF Nierzeczywistej були представлені світлини, які є фотографічною інтерпретацією думок, вражень і подій, пов’язаних із поняттям кордону авторами світлин. До них належать ті, що стосуються ситуацій, пов’язаних з перетином державного кордону, а також адміністративно-правових обмежень. Деякі автори виставки також помічають непрохідні межі між природними стихіями. На виставці також можна помилуватися фотографіями природи. Тема кордону привернула увагу деяких авторів до почуттів і вражень, пов'язаних з межами фізичної витривалості, болем, важкими психічними станами. Досвід, отриманий в «прикордонних зонах» наших розумових здібностей, іноді дозволяє поглянути на наші життєві ситуації «з іншого ракурсу». Це може збагатити нас внутрішньо, але також може позбавити нас впевненості в собі перед обличчям крихкості нашого існування. Тому багато фотографій, представлених на виставці, торкаються теми кордону через портрети чи світлини, які символічно відсилають до ситуацій, в яких ми пережили страх, обмеження, травматичний досвід.

Існують також обмеження та бар’єри, з якими ми часто стикаємось щодня в банальних ситуаціях. Зазвичай ми не звертаємо на них уваги, а невимушено підкоряємося. Ми не перевищуємо обмежень, накладених на нас заради нашої власної безпеки. Досвід навчив нас цьому: для нашого комфорту ми поважаємо обмеження, які хтось встановив щодо шкоди, яку ми можемо зазнати, переступивши їх. На виставці ми побачимо фотографії, здавалося б, буденних бар’єрів, решіток, стрічок і знаків.

Кордон також означає захист нашої конфіденційності та інтимності. Тому на виставці є й світлини, які можна трактувати в цій смисловій категорії.

Деякі з представлених фотографій стосуються внутрішньої потреби не обмежуватися художнім самовираженням або бажанням вийти за межі фізичного стану, екстремальних умов чи труднощів у досягненні поставлених цілей. Серед фотографій є й такі, що апелюють до переходу меж здорового глузду.

Обмеження вписані в суть людського існування. Кожен із нас переживає це тим чи іншим, більш чи менш різким чином. З іншого боку, наше існування також пов'язане з внутрішнім бажанням і потребою відчути безмежне. Обмеження супроводжують нас у нашій життєвій дорозі, як горизонт, що позначає межі світу мандрівника. Воно далеке, здається недосяжним і обмежує наше пізнання. Спроби його перетнути напружують наші сили. Зрештою, ми рухаємося вперед, щоб подолати наші обмеження, сподіваючись це зробити.

Агнєшка Шафірска